| Статистика |
|
|
|
|
|
|
Парк створено у 1983 році з метою збереження одного з найцінніших в Україні природних ландшафтів Волинського Полісся. Сучасна площа Шацького парку сягає 49 тис. га, з яких 10 % є заповідними. Адміністрація парку знаходиться в селі Світязь.
Шацький національний природний парк лежить на головному Європейському вододілі, який відділяє водозбір Вісли і басейн Балтики від водозбору Прип'яті, яка бере тут свій початок, та від басейну Чорного моря. Охоплена охороною територія є рівниною, яка урізноманітнена наявністю невисоких пагорбів, які підносяться на 20-25 м, сягаючи 190 м висоти над рівнем моря. Найнижчі місцини зайняті торфовищами, комплексами ставів у долині річки Копаївки, а головне - озерами. Загальна їх поверхня сягає 6,6 тис. га, що становить 14 % території парку. Торфовища, переважно низинного та перехідного типів, займають 4 % його поверхні. Великий комплекс вони формують у східній частині парку, де знаходиться найбільше торфовище з екзотичною назвою „Князь-Багон". Частину торфовищ змеліоровано, їх замінено на луки, які займають 7 % площі парку.
|
Половина території парку вкрита лісами. Серед них переважають різного типу соснові бори, як наприклад, бір чорницевий, або більш світлий сухий бір лишайниковий, що трапляється на пісках та мокрий болотний бір, який трапляється у пониженнях території. Менші площі займають вільшини, а крім того березняки та мішані ліси - найчастіше дубово-соснові.
Поля, дороги та населені пункти займають 25 % території парку. Кілька поселень розташовані на берегах озер, наприклад селище міського типу Шацьк - центр району, а також села Світязь, Пулемець, Острів'я, Піща та Залісся. Інші села розташовані на між озерних перешийках (як Пульмо) чи знаходяться в оточенні кількох озер (як Мельники).
|
Багатство тутешньої флори пізнається швидко. Ботаніки підрахували, що у парку існують понад 800 видів судинних рослин, серед яких є багато рідкісних і які перебувають під охороною. До найцінніших представників рослин належать, перш за все, післяльодовикові і тундрові релікти: береза низька, три види росичок, турча болотна; журавлина дрібноквіткова, товстянка звичайна, меч-трава болотна і осока Девеллова. Серед водних рослин привертають увагу латаття біле та глечики жовті.
Досить часто тут можна знайти рідкісні в інших місцях орхідні - венерині черевички справжні, ліпарис Лезеля, булатку червону, коручки болотні, темночервоні та широколисті, зозулині сльози яйцелисті та гніздівку звичайну.
Не менш багатий і тваринний світ парку. З великих ссавців тут є: лось, дикий кабак, косуля, вовк, лисиця і єнотовидна собака, рідше борсук, видра і норка європейська. Найчисленнішим є крилаті приятелі людини - птахи; їх тут є понад 240 видів, з яких близько 200 - це види лучні. Живий атлас авіфауни.
|
До рідкісних представників птахів належать: орлан білохвіст, змієїд, шуліка рудий, пугач, лелека чорний, сірий журавель, кульон великий, деркач і сорокопуд сірий. Під час перельотів можна побачити в небі або відпочиваючими на воді чи на землі справжні орнітологічні рідкості - лебедя-кликуна, норця чорношийого, білу чаплю та підорлика великого.
Скільки ще видів пташиної аристократії та пролетаріату ховають ліси, чагарникові зарості, луки, піщані дюни та болота? Треба вибратися з біноклем та фотоапаратом на захоплююче сафарі, аби побачити багатий світ птахів та інших мешканців тутешніх урочищ.
|
В озерах, річках, канавах, ставах і болітцях живе близько 30 видів риб. С серед них хижаки - щука, судак, окунь, таємничі соми, а також і лагідні плотвиці, лящі, лини, карасі та вудкарська рідкість - вугрі. Про біологічну та хімічну чистоту води в озерах свідчить наявність раків.
Шацький національний природний парк виконує багато функцій: природоохоронну, туристично-краєзнавчу і науково-дослідницьку, будучи експериментальним полігоном для університетів та інститутів зі Львова й Луцька. Сюди часто приїжджають і науковці з інших країн.
Одним з важливіших напрямків досліджень є спостереження за впливом меліорації, яку тут раніше було проведено, на стан природного середовища Полісся, а також опрацювання методів рекультивації та ренатуралізації здеградованих територій і моніторингу за ними.
|
|
|
|
|
|
|
|
