Лабіринти водойм та озер, ароматні ліси та велетенські плеса зелених боліт - це найбільше багатство Шацького національного парку та його околиць привертає щорічно тисячі відпочиваючих і туристів. Для кращого ознайомлення туристів з краєм тут пропонується ряд екскурсій. Отож спробуємо насолодитися цим неперевершеним краєм лісів та блакитних озер.
Шацьк - центр блакитних очей Волині - єдиного району нашої держави, в якому площу озер можна порівнювати з площею суходолу.
При в'їзді до Шацьку, на самій його околиці, перед нами відкриваються плеса двох озер Люцимира і Чорного Великого. Озера розділені вузьким перешийком. Вони ніби два побратими, що охороняють цей мальовничий край.
Озеро Люцимир одне з найбільших в групі Шацьких озер. Площа його водної поверхні - 4,3 квадратних кілометра, а глибина місцями досягає 11 метрів. Береги невисокі, з південної і південно-східної сторін до них примикають торф'яні болота. Середня глибина озера невелика 2-3 метри, через це зеро багате рибою.
Але найбільший успіх чекає рибака на озері Чорне Велике. Його називають "надією рибаків". Тут добре прижилися завезені судак і сазан амурський. Озеро невелике (площа його - 0,76 квадратих кілометрів), але глибоке - до 6 метрів. Береги, окрім північного, заболочені, зарослі очеретами, рогозом, ситнягом.
Проїхавши в глиб Шацька ми натикаємося на роздоріжжя. І тут як в казці:
- на ліво підеш - на Світязь попадеш;
- прямо підеш - Гряду та Лісову Пісню знайдеш;
- праворуч підеш - на Люцимир забредеш.
Продовжимо нашу подорож повернувши на ліво. Проїхавши ще якихось декілька кілометрів ми потрапляємо до села Світязь. Під'їзджаючи до села можна побачити з правої сторони частинку могутнього Світязя, затоку - Луку, що потонула в зарослях очерету та рогози. Затока з'єднана з озером вузесеньким перешийком і є Світязем в мініатюрі. Село Світязь розкинулось якраз між цією затокою на сході і вигином берегової лінії головної улоговини озера на північному-заході. Найкраще оглядати водойму з човна на світанку, або на заході сонця. Затока дуже мальовнича. Біля берегів ростуть водяні лілеї та кувшинки. Крізь зарослі очерету прориваються, сільські місточки, побудовані господарями прибережних хат. Чудове місце для рибальства. А на східному березі, навпроти села, є невеличкий тихий мис, на якому можна відпочити від шуму Світязьких пляжів і не гірше покупатись.
Сам Світязь чимось схожий на море. Про це говорить і його площа, що складає аж 27,5 км. кв. та глибина - 58,4 метра. Вода озера чиста та прозора з піщаним дном, дно проглядиється навіть при восьмиметровій глибині. На більшості пляжів щоб нормально поплавати та насолодитися водами Світязя, треба трішки потрудитися, оскільки озеро карстового походження - дно озера пологе, тож до глибини потрібно пройтися. Однак на мілководді у декого може скластися помилкова думка про все озеро. Тут мусимо вас запевнити, що в переважній своїй більшості озеро дуже глибоке.
У Світязя якась дивовижна приваблива сила. Слід увійти до його кришталевої води, як душа наповнюється світлою радістю. Майже уздовж всієї берегової смуги озера ростуть ліси. У літній час тут можна удосталь надихатися напоєним ароматом хвої повітрям, назбирати чорниці, ожини, грибів. Такого задоволення не має жоден, хто звик відпочивати на морському узбережжі.
Озеро має дивну здатність до самоочищення завдяки потужним джерелам, що бють з підводних карстових воронок. Про цілющі властивості світязької води знали багато століть тому, коли вивозили її спеціально для косметичних цілей в варшавські салони. Навіть тепер, незважаючи на масовий наплив відпочиваючих, воді вдається зберігати вражаючу прозорість.
В селі та на околицях знаходиться маса приватних та державних баз відпочинку, котеджиків, кафешок та просто сільських садиб що пробонують всіляки розваги та послуги відпочиваючим в будь-яку пору року, починаючи від човнів, катамаранів - влітку та лиж і ковзанів - взимку, а далі все залежить від вашої фантазії, гаманця та вміння дізнатися де?, що?, хто? і за скільки?
В селі також знаходяться лабораторія гідробіоніки Академії Наук України і метеорологічна станція. Тут цілодобово ведуться гідрометеостеження.
Продовжуємо подорож південним берегом Світязя. В дорозі нас постійно супроводжують сосни. Стежка приведе нас до затоки Бужня. Вона мілка та чиста вода добре прогрівається сонцем. На берегах Бужні, особливо біля Татарської гори, туристи зазвичай роблять привал. Обійшовши затоку, повертаємо на північ. По грунтовій дорозі через густий березовий гай прямуємо до села Пульмо.
Наступний об'єкт нашої подорожі - озеро Пулемецьке. З півдня його щільною стіною обступають ліси. Саме в них в роки німецько-фашистської окупації діяв один з партизанських загонів. Багато цікавого про безстрашні подвиги народних месників можуть розповісти жителі села Пулемця, розташованого на західному березі озера.
Узліссям соснового лісу йдемо до Острів'янського озера. Це єдине місце в районі Шацьких озер, де зустрічаються ялини. Острів'янське озеро займає площу в 2,36 квадратних кілометрів. Середня глибина - 2,3 метра, хоча місцями доходить до 3,8 метра. В озері багато риби. На східному березі його розкинулося село Острів'я. Воно лежить як би на острові: з півдня до нього підступають озера Климовське і Чорне Мале, зі сходу - велике озеро Луки, з півночі - Піщанські озера. А неподаік - ставки рибного господарства, де вирощують мальків для зарибнення волинських озер.
Наступний населений пункт на нашому шляху - село Піща. Недалеко від нього лежить Піщанське озеро, а небагато далі - Озерце. Обидва водоймища з'єднуються вузькою протокою. Озера невеликі, глибина їх незначна, береги низькі. Зате в них багато риби, особливо судака.
У декількох кілометрах на південь від Піщі, трохи в стороні від шосейної дороги Любомль - Брест, село Затишшя. Поблизу нього - озеро Луки займаюче площу 6,7 квадратних кілометра. Глибина озера 2 метри, дно мулисте, береги низькі, заболочені. Та все ж воно нагородить вас багатим уловом: риби в ньому багато. Озеро Луки протокою, зарослим густим очеретом, сполучено з озером Перемут, площа якого 1,5 квадратного кілометра. Рибними запасами Перемут також багатий, як і його сусід, плюс тут водяться канадські сомики. Глибина його 6,5 метра.
На північний схід від Перемута знаходиться озеро Пісочне. На його піщаних берегах розташований санаторій "Лісова пісня". На південь від Пісочного, серед березово-соснового лісу лежить село Мельники. Звідси вузенька стежина веде до озера Кримне - одному з гарних водоймищ Волині. Два струмки, впадаючи в Кримне, і невеликий острівець посередині роблять озеро особливо привабливим. Площа його 2 квадратні кілометри, середня глибина - 2,9 метра. Низькі піщані береги чергуються з високими крейдяними. По сусідству з ним лежить багато менших озер - Кругле, Карасинець, Соминець. Вже одні їх назви свідчать про те, що озера ці багаті рибою.
Від санаторію "Лісова пісня" можна злегкістю, подолавши декілька кілометрів по пахучому хвойному лісі, дістатися до урочища "Гряда". Урочище "Гряда" - рекреаційна зона на східному березі оз.Світязь, на якій одна за одною розташовані більш ніж 70 баз відпочинку, в основному державних і комунальних підприємств і установ Волинської та Львівської області. На околицях Гряди розбудовуються і сучасні приватні відпочинкові комплекси. За смугою спільного піщаного пляжу простяглася поділена між базами зона з будиночками і вагончиками серед соснового лісу, між якими прокладені затишні алеї. На кожній базі багато альтанок, лавочок та різних форм малої архітектури, характерних для часів розвинутого соціалізму. Далі проходить смуга головної вулиці Гряди, вздовж якої зосереджені кафе, диско-бари, їдальні на будь який смак. На невеличкому ринку можна придбати у місцевих жителів всі необхідні речі для відпочинку, а також сувеніри, ягоди, гриби, рибу... Плюси: наявність затишного лісочку, в якому можна сховатись від спеки, краще розвинута туристична інфраструктура. Мінуси: для довгострокового відпочинку важче знайти місце для проживання, адже для проживання на базах потрібно дістати профспілкову путівку, нові приватні туристичні комплекси досить дорогі, якщо вам необхідний тихий відпочинок - вам не сюди - шумна музика з оточуючих барів і веселі сусіди можуть не давати вам заснути впродовж усієї ночі.
І далі продовжуємо нашу подорож лісовою дорогою, що виведе нас на шосе, по якому ми знову повертаємося в Шацьк. Ось і закінчилася наша коротка мандрівка Шацьким краєм. Отож насолоджуйтеся природою, відпочивайте та бережіть цей мальовничий край.
